Чи могло бути по іншому?
За шість днів до Пасхи Ісус Христос урочисто в‘їхав в Єрусалим, щоб закінчити свою місію на Землі.
В‘ізд Ісуса в Єрусалим досить відома подія, вона згадується у всіх синоптичних Євангеліях. Ця подія має велике історичне, хронологічне, теологічне, богословське значення. Наприклад Ісус в‘їзджає в Єрусалим на ослі, що символізує смирення і мир, а не на коні, що в свою чергу символізує війну і перемогу. Гучна хвала від учнів: «Благословенний цар, що йде у Господнє Ім’я», та прохання фарисеїв : «заборони їм». А також всім відомий плач Ісуса за Єрусалимом…
Одного разу я був на служінні в одній церкві на «Вербну неділю» або пам’ятне свято «В‘їзд Ісуса в Єрусалим». Пастор говорив проповідь саме цю на тему.
Він старався говорити цікаво, використовув інтонацію, тембр голосу, робив паузи та посилював на його думку важливі тези своєї проповіді. Вся ідея його проповіді заключалась і акцентувалась на відповідальності людини. Якщо б люди зрозуміли хто в’їзджав тоді в Єрусалим, зрозуміли «день їх відвідин», покаялись, прийняли Христа і не розп’яли Його то Ісус би їх спас. Всю відповідальність за подію двохтисячолітньої давності проповідник урочисто поклав на жителів тогочасного Єрусалиму. Не зрозуміли, не захотіли, не прийняли! А Ісус хотів зібрати як «квочка збирає курчат», але люди не захотіли і як результат – страждання, Гефсиманія, Голгофа, розп’яття і тд.
Слухаючи проповідь я задумався.
А чи можливий був інший варіант? Чи могла історія піти іншим шляхом? Чи могло людство обійтись без розп’ятття?
Чи могли жителі Єрусалиму, тоді дві тисячі років назад, прийняти свого Месію, а не відректись від Нього? І здається відповідь проста- так, але вона невірна. І хоча соціальні процеси складні, і заставити натовп кричати щось таке, що протирічить його настрою важко і сьогодні з усіма технологіями, все це забирає час, а в тогочасному суспільстві практично неможливо. І все ж таки натовп кричав. Спочатку «Осанна Сину Давдовому», а потім « Розіпни Його».
Я роблю висновок, що натовп відображав настрій всього суспільства. І коли опреділені та впливові люди сказали «кров Його на нас і на наших дітях» це стосувалось не тільки їх самих та їхніх сімей, це стосувалось всього суспільства. Вони тільки відображали, висловлювали думки та настрій абсолютної більшості, якщо не абсолютно всіх.
Чи могли вони прийняти Месію? Ні, не могли, від слова «ніколи». Хоча, це і не знімає з них відповідальності.
Я скажу більше, у Бога був план, щоб Ісус Христос постраждав.
“Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки! Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?”
Луки 24:25-26
Прихід Сина Людського у світ, проповідь, в’їзд в Єрусалим, страждання та розп’яття були необхідні, життєво важливі та заплановані Богом. Ісус Христос прийшов на Замлю тоді коли це було заплановано Богом.
“Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жінки…”
До галатiв 4:4
Прихід Ісуса Христа в світ це не реакція Бога на гріх людства, Який хоче вирішити проблему гріха, який (гріх) в свою чергу з’явився не очікувано і не зрозуміло звідки. Прихід Сина Божого запланований ще до створення світу. «Тіло» Ісусу було приготовлено ще до створення світу, і коли виповнився час Ісус Христос народився від Марії.
“Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.”
До євреїв 10:5
Для чого запитаєте ви?
Для нашого з вами відкуплення! Без пролиття крові немає відкуплення, немає прощення.
“в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.”
До колоссян 1:14
“… а без пролиття крови не має відпущення.”
До євреїв 9:22
В’їзд Ісуса Христа в Єрусалим…
Змішані почуття… З одніє сторони воля та відповідальність людини, з іншої – абсолютна воля Бога. З одніє сторони можливість людини смиритись і каятись, а з іншої сторони процеси заплановані та «запущені» Богом ще до створення світу.
Чи могло бути по іншому? Моя відпідь -ні!
Те що запланував Бог обов’язково виконується, від слова «завжди»!
Ісусові потрібно було постраждати за нас, для нашого відкуплення, для нашого спасіння і так сталось. Пророцтва та Божа воля виконались. Нам залишається тільки радіти!
-V.
Preacher’s Notes 